«Олмейрова примха» і «Вигнанець з островів» — перші два романи Джозефа Конрада, які зробили його помітним на лондонській літературній арені, але разом з тим принесли йому осоружну славу «екзотичного письменника». Про ці твори прихильно відгукувався Герберт Веллс, а написання одного з них супроводжувалось любовною історією, слід якої віддалено зберігся лише в епіграфі. Саме в цей період свого життя Конрад остаточно полишає море та, повний сумнівів і підточений фінансовими труднощами, віддається літературній роботі. Це ранній період його творчості, тим цікавіший, що вже тут стає помітна авторова пильна увага до бентежливого елементу в людській душі, його світоглядна непевність і скептичний погляд на європейський імперський проект. Через декілька років з’явиться «Серце пітьми». Переклад «Олмейрової примхи» Віктором Петровським уперше побачив світ у 1929 році, з того часу це перше перевидання. Переклад «Вигнанця з островів» здійснено вперше.