Книжка включає дві збірки оповідань майстра інтелектуально- фантастичної прози ХХ ст. аргентинця Х. Л. Борхеса (1899–1986). Лауреат премії Сервантеса — найпрестижнішої літературної нагороди в країнах іспанської мови, Борхес принципово не писав романів, вважаючи безглуздям витрачати півтисячі сторінок на ідею, яку усно можна переповісти за кілька хвилин. Попри потужну філософську насиченість кожного оповідання, вони часто набувають пригодницької або детективної форми. «Книгу Піску» (1975) письменник вважав найкращою у своєму доробку; вона містить, зокрема, оповідання «Ульріка» — єдине на тему кохання у Борхеса. «Пам’ять Шекспіра» (1983) — найменш відома з книжок письменника, це його остання збірка власне оповідань.