Автор розповідає про хворобу свого друга Мюзіля (Мішеля Фуко), про те, як сам дізнається про свій діагноз – СНІД. Один зі друзів, Білл, каже, нібито такий собі Мелвіл Мокні (Джонас Солк, який відкрив вакцину проти поліомієліту) знайшов ліки. У книжці можна впізнати відомих персонажів тієї доби – скажімо, Ізабель Аджані під іменем Марини. Стиль книжки – сухий і відвертий. Впізнається вплив Томаса Бернгарда. Після виходу книжка викликала страшенний скандал, автор став широковідомим. Йому відразу присудили премію імені Колетт. У 1994 році проданий наклад складав близько 400 тис. примірників.