Москва почалася для британського журналіста Пітера Померанцева, народженого в Києві сина дисидента-вигнанця, 2001 року, коли він приїжджав у переповнене життям, можливостями, грошима місто — працювати в західних аналітичних центрах, проєктах ЄС, асистентом на зйомках документальних фільмів. Проте сюжет цієї книжки починається лише 2006 року, коли Померанцев стає продюсером документальних фільмів і реаліті-шоу на телеканалі ТНТ. Він знайомиться зі світом, який у своїх засадах відрізняється від знайомих йому світів: британського європейського, російського дисидентського. Це світ всемогутнього російського телебачення, грубих грошей та великої влади. І поруч із цією Росією нафтових капіталів, декадентських вечірок, захмарно дорогих творів мистецтва постає Росія переповнених слідчих ізоляторів, бандитів, спецслужб, безправ’я. Так Померанцев відкриває сам спосіб мислення цієї «нової Росії» — глибоке розщеплення особистості, множинність, розшарування і порожнечу між ними. Розповідь не завершується у Москві: по поверненні до Лондона Померанцев спостерігає, як «нова Росія» крокує Заходом, скуповуючи нерухомість, а її мислення універсалізується. Книжка «Нічого правдивого й усе можливо» зробила внесок у зміну способу, в який у світі доти дискутували про Росію, особливо на тлі подій 2014 року, коли книжка вперше побачила світ. А 2016 року Пітер Померанцев отримав за неї нагороду Королівського літературного товариства — Премію Онтадчі.